SOME FEATURES OF RIGHTS TERMINATION AS A CONSEQUENCE OF LEGAL FACT
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ЯК НАСЛІДКУ ПРАВОПРИПИНЯЮЧОГО ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ
Anatoliy Kostruba ()
Post-Print from HAL
Abstract:
З точки зору загальної теорії права суб'єктивне право – це гарантована правом міра можливої або дозволеної поведінки особи. Воно належить суб'єкту незалежно від того, чи перебуває він у правових відносинах з іншими суб'єктами чи ні. З виникненням конкретних правовідносин суб'єктивні права реалізуються через правомочність уповноважених осіб, яка складається з таких елементів: а) можливості діяти особисто; б) можливості вимагати певної поведінки від зобов'язаної особи; в) можливості звертатися до компетентних державних органів заради застосування державного примусу в разі невиконання контрагентом своїх обов'язків; г) можливості користуватися соціальними благами на основі певного суб'єктивного права. Ці чотири елементи суб'єктивного права разом, на нашу думку, специфікують суб'єктивні права. Адже суб'єктивні права в загальному вигляді існують як правові моделі можливої (дозволеної) поведінки. При цьому в кожних конкретних обставинах реальної і правової дійсності обсяг цих правомочностей може бути різний, у зв'язку з чим і права можуть бути однакові за змістом, але різні за обсягом. Як приклад, можна привести ст. 41 Конституції України, яка в ч. 4 визначає, що право приватної власності є непорушним. При цьому, право власності складається з правомочностей володіння, користування і розпорядження майном вільно на свій розсуд. А в той же час, ст. ст. 401, 402, 404 Цивільного Кодексу України визначають можливість користування чужим майном не враховуючи волю власника цього майна і що звужує право власності певним чином. Звертаючи увагу на припинення права як наслідку правоприпиняючого юридичного факту констатуємо, що зміна специфікацій права (зміна обсягу правомочностей) не припиняє право, а лише змінює його зміст. Наслідком правоприпиняючого юридичного факту є припинення суб'єктивного права в цілому, у конкретної особи або в конкретних правовідносинах. Об'єктивно це право може існувати і бути закріпленим в нормі права, але у конкретного суб'єкта воно припинилося.
Keywords: legal fact; legal relations; content of civil rights; ciivil law; legal regulations (search for similar items in EconPapers)
Date: 2012-10-19
Note: View the original document on HAL open archive server: https://hal.science/hal-02610466
References: Add references at CitEc
Citations:
Published in Актуальні проблеми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права (Матвєєвські цивілістичні читання), Taras Shevchenko National University of Kyiv, Oct 2012, Kyiv, Ukraine. pp.124-128
Downloads: (external link)
https://hal.science/hal-02610466/document (application/pdf)
Related works:
This item may be available elsewhere in EconPapers: Search for items with the same title.
Export reference: BibTeX
RIS (EndNote, ProCite, RefMan)
HTML/Text
Persistent link: https://EconPapers.repec.org/RePEc:hal:journl:hal-02610466
Access Statistics for this paper
More papers in Post-Print from HAL
Bibliographic data for series maintained by CCSD ().